Выберите язык:
UA RU EN
Наши контакты:
(093) 448-18-28 medtek@i.ua
Тромбоэластограф?
Выбор очевиден!
тромбоэластограф, тромбоз, гемостаз, коагуляция, контроль, антикоагулянтная , терапия, кровь, тромбоэластограмма, Украина, оборудование, медицина, АРП-01М “Меднорд”,аппаратно-программный комплекс для клинико-диагностических исследований реологических свойств крови, Меднорд , Меднорд-Техника, медтек, коагулометр, диагностика тромбоза, профилактика тромбоза , инструментальные методы исследования гемостаза, исследование системы гемостаза, контроль за антикоагулянтой терапией, исследование реологических свойств крови, анализатор крови, реагенты для исследования системы гемостаза, реагенты для TEG 5000

Технологія низькочастотної п’єзотромбоеластографії у моніторингу протитромботичної терапії

УДК

Технологія низькочастотної п’єзотромбоеластографії у моніторингу протитромботичної терапії  (завантажити)

Тарабрін О.О., Тютрін І.І., Тарабрін П.О., Володичев Д.С., Сухонос Р. Є., Суслов О.С., Твердовський І.В., Кузьмич І.М.

Одеський національний медичний університет

Валіховський провулок, 2, Одеса, Одеська область, Україна,65082

Загальноприйняті методи дослідження гемостазу, на підставі яких призначається та коригується протитромботична терапія, як і раніше виконують свою функцію, однак їх результат, специфічний щодо окремих ланок гемостазу, не дає цілісної характеристики системи регуляції агрегатного стану цільної крові (PACK). В рамках щодо нового тренду «Point of care test» все більш увага акцентована «глобальним» тестам оперативної/інтегративної оцінки плазмового та клітинного компонентів цільної крові, що беруть участь в реалізації фібріногенезу (від ініціації/ампліфікації до формування поперечно-зшитого фібрину і його можливого лізису).

Спроба оцінити гемостатичний потенціал (ГП) — інтегративну складову процесу гемокоагуляції, що забезпечує необхідну плинність крові та зупиняє її екстравазацію при порушенні проникності і пошкодженні судинної стінки, була проведена в 80-х р. з використанням «глобального» тесту тромбоеластографії (ТЕГ). Однак, інформативність ТЕГ виявилась висока лише у відношенні останніх етапів фібріногенезу — латеральної збірки фібрину, утворення поперечно-зшитого фібрину (ПЗФ), стабілізації згустку та його лізису.

Нова технологія — низькочастотна п’єзотромбоеластографія (НПТЕГ) може позиціонуватися як метод вибору при оцінці всіх етапів фібріногенеза. НПТЕГ — стандартизований тест з єдиної чутливістю шкали всіх приладів, оціненої фірмою-виробником по в’язкості Н20 (const) і гліцерину 95% (const) при температурі 37 ° С. Технологія дозволяє графічно відображати зміну в часі в’язкостних характеристик зразка цільної крові, що визначаються інтенсивністю напрацювання фібрину і процесом його полімеризації — біохімічними перетвореннями фібриногену — фінального продукту процесу згортання.

Основа методу НПТЕГ — аналіз змін в’язко-пружних властивостей досліджуваного зразка крові, що відбуваються в процесі гемокоагуляції — перехід крові від рідкого стану в твердо-еластичне. Динаміка досліджуваного процесу визначається змінами агрегатного стану досліджуваного зразка і реєструється у вигляді інтегрованої кривої, кожна точка якої (А,) визначається станом системи в певний момент (Д).

Зміни опору досліджуваного зразка реєструються голкою-резонатором, яка закріплена на п’єзоелектричному датчику (ПЕД) — головному вимірювальному елементі комплексу. ПЕД виконує 2 функції: перетворення вхідної напруги низькочастотного гармонійного сигналу в механічні коливання, які передаються на голку-резонатор, та перетворення механічних коливань в напругу вихідного сигналу, який, проходячи через операційний підсилювач, передається на персональний комп’ютер (ПК), де автоматично обробляється з використанням інформаційно-комп’ютерної системи «ІКС гемо- 3».

Метою роботи була демонстрація можливості моніторингу ПТ цільної крові для персоніфікованої оцінки ефективності засобів протитромботичної терапії.

Методи дослідження

Визначення параметрів кінетики генерації фібрину і виведення їх на дисплей ПК проводяться в режимі реального часу. Зміни агрегатного стану крові, що виникають в результаті трансформації в’язко-пружної рідини (пре-гелю) в в’язко-пружне тіло (пост-гель), реєструються у вигляді інтегрованої кривої, виведеної на дисплей ПК (мал. 1).

Мал. 1. Реєстровані і розрахункові параметри, які використовуються в НПТЕГ: ІКК — інтенсивність контактної коагуляції; КТА — константа тромбінової активності; ІКД — інтенсивність коагуляційного драйву; ІПЗ — інтенсивність полімеризації згустку; ІТЗ — інтенсивність тотального згортання; ІРЛЗ — інтенсивність ретракції і лізису згустку; KCПA — коефіцієнт сумарної протизгортальної активності.

 

До показників НПТЕГ відносяться: А0 — початкове значення амплітуди в момент часу t0; t1 — період реакції (час в хв від початку дослідження до досягнення мінімальної амплітуди НПТЕГ — A1); А1 — максимальне зниження амплітуди за час t1 (період реакції); t2 — час досягнення амплітуди А2 НПТЕГ в хв; А2 – збільшення амплітуди НПТЕГ на 100 в.о.; t3 — час згортання крові (ЧЗК) — точка желювання (ТЖ) в хв, визначається автоматично при зміні тангенса кута нахилу, кривої на 60% щодо осі абсцис; А3 — величина амплітуди НПТЕГ в ТЖ в відносних одиницях; А4 — значення амплітуди НПТЕГ через 10 хв після досягнення ТЖ в відносних одиницях; А5 — максимальна амплітуда НПТЕГ, час формування фібрин-тромбоцитарної структури згустку; t5 — час досягнення максимальної амплітуди НПТЕГ (А5); А6 — значення амплітуди НПТЕГ через 10 хв після досягнення максимальної амплітуди (в.о.).

Розрахункові показники НПТЕГ: ІКК — інтенсивність контактної коагуляції. Визначається як частка від ділення різниці амплітуд (А1 — А0) на період реакції t1. Даний показник відображає переважно агрегаційну активність формених елементів крові, I і II фази коагуляції або її суспензійну стабільність (ССК); ІКД — інтенсивність коагуляційного драйву — визначається як частка від ділення різниці амплітуд (А3-А1) на час згортання крові t3. Даний показник характеризує переважно протеолітичний етап III фази гемокоагуляції. А частина кривої НПТЕГ поблизу ТЖ (зміні tg кута кривої на ~ 60%) відображає початок процесу полімеризації, який в ТЖ (ЧЗК) призводить до утворення фібринового гелю — основного структурного каркасу гемостатического згустку; КТА — константа тромбінової активності — визначається як частка від ділення амплітуди НПТЕГ: A2 = (100 const) на час (t2-t1). Використання при аналізі НПТЕГ даного показника обумовлено необхідністю визначення універсального критерію оцінки інтенсивності протеолітичного етапу фібриноутворення; ІПЗ — інтенсивність полімеризації згустку — визначається як частка від ділення різниці амплітуд НПТЕГ (А4-А3) на постійну тимчасову, рівну 10 хв. Даний показник в основному характеризує полімеризаційний етап III фази гемокоагуляції. У зв’язку з тим, що процес зміни в’язко-пружних властивостей згустку при полімеризації фібрину й утворенні поперечних міжмолекулярних (ковалентних) зв’язків досить тривалий, а момент переходу в стабілізаційний етап є досить умовним, для уніфікації аналізу НПТЕГ застосуємо постійний часовий інтервал, рівний 10 хв, від моменту реєстрації ТЖ (ЧЗК). Це дозволяє оцінювати та порівнювати початковий етап полімеризації згустку — формування в’язко-пружного гелю (пост-гелю); максимальна амплітуда (МА) кривої характеризує максимальну щільність згустку і визначається як різниця величин (A5 — A1) в в.о. — показник, що відображає активність тромбоцитів і кількісну/якісну характеристику ПЗФ; інтенсивність тотального згортання (ІТЗ) визначається як частка від ділення МА на момент часу t5 — показник, що дозволяє оцінити інтенсивність всіх етапів фібриногенезу від ініціації до формування ПЗФ; інтенсивність ретракціі і лізису згустку (ІРЛЗ) визначається у відсотках, на які зменшується амплітуда реєстрованої кривої протягом 10 хв після досягнення МА: (А5 — А6)/А5 • 100%. Цей показник в інтегративі характеризує сукупність дії плазміну, лейкоцитарних протеаз (гранулоцитарної еластази, катепсина G, моноцитарного катепсина Д, комплементу), еритроцитарних кіназ, що знаходяться в даному обсязі крові (0,5 мл); коефіцієнт сумарної протизгортальної активності (КСПА) визначається у в.о. як частка від ділення ІКД на ІПЗ. Ця активність крові є ключовою ланкою регуляції процесу згортання і обумовлена функціонуванням кількох груп інгібіторів: дезагрегантів (N02; PGI2, ц-АМФ/цГМФ), специфічних (серпіни) і неспецифічних інгібіторів серинових протеаз (a2-макроглобулін), інгібіторів активних комплексів факторів згортання (TFPI), інгібіторів коферментів (протеїни С і S, тромбомодулін) і продуктів деградації фібрину. Даний показник запропонований в зв’язку з тим, що пікові значення функціонування протизгортальної системи виявляються переважно в I і II фазах згортання, а також на етапі протеолізу III фази до початку процесу активної полімеризації згустку (ТЖ).

Аналіз НПТЕГ при гіпо- та гиперкоагуляційному зсуві стану системи PACK грунтується на порівнянні НПТЕГ, що реєструється, з референтними показниками нормокоагуляційного стану (мал. 2). В оцінці ефектів лікарських засобів (ЛЗ) протитромботичної спрямованості зіставляються результати вихідних графіків НПТЕГ і графіків НПТЕГ після прийому досліджуваного ЛЗ.

Дослідження проведено за участю здорових добровольців відповідно до вимог Гельсінської декларації. У дослідженні взяли участь 36 здорових добровольців (17 жінок, 19 чоловіків у віці від 20 до 35 років). Після підписання інформованої згоди з метою стандартизації преаналітичного етапу проводили взяття венозної крові трикомпонентним силіконованим шприцем в обсязі 1 мл без накладення джгута. Інтервал між взяттям крові і переміщенням її в разову кювету не перевищував 20 с. Пластикова кювета, що знаходиться в термостаті АРП-0.1м, заповнювалась до вимірювальної риски (~ 0,45 мл), після чого починалося дослідження.

 

Мал. 2. НПТЕГ при нормо (1). гіпо- (2) та гіперкоагуляційному (3) стані. Вісь абсцис — час дослідження, хв; вісь ординат — амплітуда сигналу, в.о.

 

Для демонстрації можливості моніторингу ефективності протитромботичної терапії методом НПТЕГ було проведено дослідження з використанням антиагрегантів (інгібітор ЦОГ-1 тромбоцитів — АСК + гідроксид магнію і блокатор АДФ-рецепторів — клопідогрель) та антикоагулянтів (представники сімейства гепаринів — гепаринат натрію — нефракціонований гепарин і беміпарин — низькомолекулярний гепарин). Для інгібування ЦОГ-1 тромбоцитів застосовували Кардіомагніл перорально в дозі 75 мг по АСК (10 добровольців) і в дозуванні 150 мг по АСК (1 доброволець). Для інгібування АДФ-рецелторів тромбоцитів застосовували клопідогрель перорально в дозуванні 150 мг — 11 добровольців. До групи із застосуванням гепарината натрію в дозуванні 5000 ЕD підшкірно увійшли 11 добровольців. До групи із застосуванням беміпарину в дозуванні 40 мг підшкірно увійшли 11 добровольців.

З урахуванням того, що дослідження носить демонстраційний характер, статистичну обробку представленої інформації не проводили.

 

Результати дослідження та іх обговорення

Для демонстрації ефекту антиагреганту на мал. 3 представлені вихідна НПТЕГ, і НПТЕГ, зареєстрована через 2 години після прийому 150 мг ацетілсаліцилової кислоти (АСК). Одноразовий прийом АСК викликає виражені зміни в параметрах початкового етапу кривої НПТЕГ, які характеризуються підвищенням ЗСК (для наочності див. масштабовану в програмі «ІКС гемо- 3» початкову частину НПТЕГ, мал. 3, б: збільшення t1 з 0,85 до 1, 9 хв і зниження ІКК з 29 до 13 в.о.), що демонструє специфічний ефект використовуваного ЛЗ. При цьому реєструється тренд ГП до структурної, і хронометричної гіпокоагуляції (приріст ЧЗК з 7,5 до 8,4 хв; зниження А3, А4 і МА з 476 до 445 в.о., з 640 до 602 в.о. і з 640 до 576 в.о., відповідно).

 

Мал. 3.  а: НПТЕГ цільної крові здорового добровольця до (А) і через 2 год (В) після одноразового прийому 150 мг Кардіомагнілу (АСК + гідроксид магнію) перорально; б: масштабовані НПТЕГ крові здорового добровольця до (А) і через 2 год (В) після прийому 150 мг Кардіомагнілу. Вісь абсцис — час дослідження, хв; вісь ординат — амплітуда сигналу, в.о.

 

На мал. 4 наведені дані, отримані у 10 здорових добровольців, через 2 год від моменту прийому 75 мг Кардіомагнілу (АСК + гідроксид магнію) перорально. Представлені графіки НПТЕГ наочно демонструють приріст значень t1 від діапазону 0,40 — 1,25 хв (мал. 4,а) до діапазону 1,75 — 3,80 хв (мал. 4,б), що характеризує збільшення суспензійної стабільності цільної крові у відповідь на прийом ЛЗ. Підтвердженням впливу АСК на коагуляційну активність є зареєстровані зміни ЧЗК (t3), діапазон визначення якого початково у 8 волонтерів представлений 4,79 — 6,5 хв (мал. 4,а). Одноразовий прийом АСК призводить до збільшення t3 до діапазону від 6,7 хв, і до 10 хв цей показник визначається в аналізованій пробі лише у 4 волонтерів. При цьому простежується пряма залежність вираженості приросту t3 від збільшення t1 у відповідь на прийом антиагреганта. Початково ця залежність для даної вибірки не виявлена.

Мал. 4.  Масштабовані в програмі «ІКС гемо- 3» початкові ділянки НПТЕГ (0 — 10 хв) 10 здорових добровольців до (а) і через 2 год (б) після перорального прийому 75 мг Кардіомагнілу (АСК + гідроксид магнію). Вісь абсцис — час дослідження, хв; вісь ординат — амплітуда сигналу, в.о.

На мал. 5 представлені графіки НПТЕГ початково і через 12 годин після прийому здоровим добровольцем всередину 150 мг клопідогрелю. Відповіддю на разовий прийом антиагреганта, як і при використанні Кардіомагнілу в 2 дозах, з’явилися виражені зміни в характеристиках початкового етапу НПТЕГ. Однак, як видно з представлених графіків, прийом клопідогрелю супроводжується змінами ГП на всіх етапах фібриногенезу. У зв’язку з реєстрацією специфічного ефекту ЛЗ має місце підвищення ЗСК (приріст з 0,6 до 2,4 хв) і зниження ІКК з 36 до 19 в.о., що демонструють зменшення агрегаційної активності формених елементів крові (ФЕК) і тромбоцитів зокрема.

 

Мал. 5.  НПТЕГ крові умовно-здорового добровольця до (А) і через 12 годин після (В) одноразового прийому 150 мг клопідогрелю перорально. Вісь абсцис — час дослідження, хв, вісь ординат — амплітуда сигналу, в.о.

 

Також формується виражена гіпокоагуляція, що характеризується ослабленням інтенсивності протеолітичного етапу фібриногенезу (зниження КТА з 67 до 38 в.о. та ІКД з 62 до 36 в.о.) зумовлює зрушення ТЖ «вправо» (збільшення t3 з 5 до 8 хв). Також має місце зниження активності процесу латеральної збірки фібрину (зниження ІПЗ з 21 до 18 в.о.), яка уповільнює стабілізацію ПЗФ.

На мал. 6 представлені зміни, що відбуваються на початкових етапах гемокоагуляції у 10 здорових добровольців (а — вихідні дані, б — через 12 годин після перорального прийому 150 мг клопідогрелю — навантажувальна доза). Як і у відповідь на прийом АСК, прийом клопідогрелю викликає приріст t1 з діапазону 0,25 — 1,20 хв від початку (ліва частина мал. 6) до діапазону 1,5-4,0 хв (права частина мал. 6). У відповідь на навантажувальну дозу клопідогрелю спостерігаються значно більші зміни часу згортання крові (t3). Так, якщо вихідні значення t3 визначаються в діапазоні від 5,0 до 8,0 хв у 8 добровольців (ліва частина мал. 6), то, після прийому лікарського засобу t3 починає визначатися лише з 6,75 хв та, по досягненню 10,0 хв (штучне обмеження демонстраційного графіку), реєструється лише у 2 волонтерів (права частина мал. 6).

Мал. 6.  Масштабовані в програмі «ІКС гемо- 3» початкові ділянки НПТЕГ (0 — 10 хв) 10 здорових добровольців до (а), та через 12 год (б) після перорального прийому 150 мг клопідогрелю. Вісь абсцис — час дослідження, хв; вісь ординат — відображення амплітуди сигналу, в.о.

 

Враховуючи, що пряма дія АСК та клопідогрелю перешкоджає агрегації тромбоцитів, а також, як наслідок цього, пригніченню вивільнення речовин, що стимулюють процес гемокоагуляції та напрацювання тромбіну, то найбільш виражений ефект їх дії очікується на початкових етапах згортання крові. Методом НПТЕГ було виявлено, що найбільш інформативними показниками оцінки їх дії є такі характеристики як суспензійна стабільність цільної крові (t1) і інтенсивність контактної коагуляції ФЕК (ІКК). Блокуючи агрегаційну активність тромбоцитів, дані препарати впливають і на етап пропагації фібриногенезу, в основному за рахунок відсутності поверхні, необхідної для повноцінної взаємодії активованих факторів згортання між собою. Таким чином, за рахунок впливу на тромбоцитарну ланку гемостазу відбувається зниження інтенсивності тромбіну — основного ензиму гемокоагуляції, що відображається на кривій НПТЕГ структурною та хронометричною гіпокоагуляцією, що спостерігається після одноразового прийому антиагрегантів.

Другий етап дослідження включав демонстрацію моніторингу дії антикоагулянтних препаратів. На мал. 7 наведені графіки НПТЕГ як приклад зміни характеристик гемостатичного потенціалу здорового добровольця після підшкірного введення гепарината натрію в дозі 5000 ED. Максимальний антикоагулянтний ефект препарату реєструється на 10 хв (зниження КТА з 54,9 до 10,3 в.о.). При цьому має місце підвищення ЗСК (приріст t1 з 1,25 до 1,8 хв). t3 не реєструється протягом періоду дослідження, представленого на графіку (18 хв). Антикоагулянтний ефект, знижуючись, зберігається до 180 хв. На 240 хв вже реєструється хронометрична гіперкоагуляція (зниження t2 до 2,4 хв від вихідної 2,8 хв, зниження t3 до 3,2 хв від вихідної 4,6 хв), структурно досягаючи вихідного рівня (ІКД 70 в.о. при початковому значенні в 63,8 в.о.). Активність процесу латеральної збірки фібрину залишається кілька зниженою (ІПС 18,8 в.о., при початковому значенні 21,2 в.о.). На цьому тлі має місце компенсаторне посилення протизгортальної активності крові (КСПА 3,7 в.о. при початковому значенні 3,0 в.о.).

Мал. 7.  Масштабовані в програмі «ІКС гемо- 3» початкові ділянки НПТЕГ крові здорового добровольця; А — вихідна, В — через 10 хв, С — через 30 хв, D — через 120 хв, Е — через 180 хв і F — через 240 хв після введення 5000 ED гепарината натрію підшкірно. Вісь абсцис — час дослідження, хв, вісь ординат — амплітуда сигналу, в.о.

 

Дослідження, виконане за участю 10 здорових добровольців (мал. 8), демонструє реакцію ГП на максимумі дії ЛЗ. При цьому оцінка інтенсивності протеолітичного етапу фібриногенезу проводиться порівнянням: t1, t2 і КТА — універсального критерію даного етапу гемокоагуляції. При цьому, як видно з порівняння вихідних даних (мал. 8, а) з результатами, отриманими при введенні гепарината натрію (мал. 8, б), при мінімальних девіаціях t1 найбільш виражені зміни зазнає t2. Має місце приріст останнього від діапазону в 3,8 — 4,9 хв до діапазону 8,0 — 10,0 хв, що характеризує кратне зниження тромбінової активності, отже, — протеолітичного етапу фібриногенезу.

Мал. 8.  Масштабовані програмою «ІКС гемо- 3» ділянки НПТЕГ (0 -11,5 хв), записані у 10 здорових добровольців до (а) і через 10 хв (б) після підшкірного введення 5000 ED гепарината натрію. Вісь абсцис — час дослідження, хв; вісь ординат — амплітуда сигналу, в.о.

 

У відповідь на введення 2500 МО цибору (беміпарину) (мал. 9) підшкірно зміна ГП характеризується розвитком структурної (зниження МА) та хронометричної (збільшення t5) гіпокоагуляції. Максимальний антикоагулянтний ефект спостерігається в проміжку між 3 і 6 год. після введення препарату (зниження КТА з 66,6 до 25,31 в.о. і до 12,98, відповідно). Також за цей період реєструється максимальне зниження активності протеолітичного етапу фібриногенезу (зниження вихідного рівня ІКД від 55,17 до 16,14 в.о. на 3 год та 17,41 на 6 ч, відповідно), наслідком якого є збільшення ЧЗК (збільшення t3 з 6 до 17 хв на 6 ч дослідження). Антикоагулянтна дія препарату прогресивно знижується, до 24 год спостереження ГП практично не відрізняється від початкового. Необхідно відзначити, що виражені прояви гіпокоагуляційної дії цибору в діапазоні 3 — 6 год присутні в 100% випадків, а ось з 6 до 24 год цей ефект препарату реєструється не завжди. Вкрай важливим є оцінка ГП на протеолітичному етапі фібриногенезу (ініціація, ампліфікація/пропагація), тому що в переважній. більшості спостережень t3, що реєструється з 12 год після введення препарату практично повертається до початкового рівня, при збереженні загального гіпокоагуляційногго тренду ГП («зсув вправо і вниз»). Подібні зміни реєструють і для таких показників, як КТА та ІКД.

 

Мал. 9.  Динаміка Г.П крові умовно-здорового добровольця після однократного підшкірного введення 2500 МО цибору (беміпарину). F — фонова НПТЕГ до введення препарату; А — НПТЕГ через 3 год; В — через 6 год; С — через 12 год; D — через 24 годин після введення препарату. Вісь абсцис — час дослідження, хв, вісь ординат — амплітуда сигналу, в.о.

 

Виражені варіації індивідуальної чутливості після одноразового підшкірного введення 2500 МО беміпарину  в «однорідній» групі з 10 волонтерів виключили можливість відображення об’єднаних графіків моніторингу ГП. Проте оцінені гіпокоагуляційні ефекти цього ЛЗ в 100% випадків мають місце на 3 та 6 год. дослідження, що підтверджується зниженням КТА на 3 год в діапазоні 35 — 60%, на 6 год в діапазоні 20 — 60%, на 12 год в діапазоні 10-15%.

Висновки

  1. Наведено дані про глобальну технології — НПТЕГ, що дозволяє проводити інтегративну оцінку стану ГП цільної крові пацієнта.
  2. На прикладі демонстрації ефектів антиагрегантів (інгібітора ЦОГ-1 — АСК + гідроксиду магнію, блокатора АДФ рецепторів тромбоцитів — клопідогрелю) та антикоагулянтів (нефракціонований гепарин — гепаринат натрію, низькомолекулярний гепарин — беміпарин) продемонстровані можливості оперативної та персоніфікованої оцінки впливу лікарських препаратів на ГП при використанні технології НПТЕГ

 

Література

  1. Tarabrin O.A. Low freguency hemoviscoelastography – new method diagnostics coagulation disorders after surgery // Intensive care medicine. 2006. Vol. 32, is. 1. P.64.
  2. Tyutrin I.I., Udut V.V., Solov’ev M.A., Tarabrin O.O. New technology of oral anticoagulants pharmacodynamics (acting) assessment // Clinical Anesthesiology & Intensive Care. 2015. No 1(5). Р. 44–51.
  3. Solovev M.A., Udut V.V., Tutrin I.I. Innovation technology evaluation of effectivness of antiagregates, anticoagulants, and fibrinolytics // Journal of Clinical and Experimental Cardiology. 2014. April 14–16. Vol. 5, is. 3. P. 196.
  4. Запорожан В.Н., Тютрин И.И., Удут В.В., Тарабрин О .А., Клименкова В.Ф. Роль и место низкочастотной пьезотромбоэластографии в экспресс-оценке функционального состояния системы гемостаза у беременных // Clinical Anesthesiology & Intensive Care. 2013. No Р. 13–22
  5. Запорожан В.Н., Тютрин И.И., Удут В.В., Тарабрин О.А., Каменкова В.Ф. Состояние системы РАСК у беременных с преэклампсией по данным «глобального теста» низкочастотной пьезотромбоэластографии в экспресс-оценке функционального состояния системы гемостаза // Clinical Anesthesiology & Intensive Care. 2014. No 1 (3). Р. 5–14. .
  6. Тарабрін О.О., Тютрін І.І., Удут В.В., Тарабрін П.О., Низькочастотна п’езотромбоеластографія цільної крові (алгоритми діагностики та корекції гемостатичних розладів), ПФ «Університетська книга», Одеса (2018).
  7. Тютрин И.И., Удут В.В., Клименкова В.Ф. Состояние системы гемостаза у беременных с преэклампсией, по данным «глобального» теста низкочастотной пьезотромбоэластографии // Патогенез. 2013. Т. 11, No 4. С. 54–58.
  8. Удут В.В., Тютрин И.И., Соловьев М.А., Клименкова В.Ф., Малюгин Е.Ф., Карчагина О.С., Бородулина Е.В., Туренко А.В. Реалии и перспективы глобальных тестов в оценке функционального состояния про- и антикоагулянтной системы // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 2015. Т. 159, No 2. С. 162–165.

 

 

Резюме

УДК

Технологія низькочастотної п’єзотромбоеластографії у моніторингу протитромботичної терапії

Тарабрін О.О., Тютрін І.І., Тарабрін П.О., Володичев Д.С., Сухонос Р. Є., Суслов О.С., Твердовський І.В., Кузьмич І.М.

Представлена інформація про нову технологію оцінки гемостатичного потенціалу цільної крові в процесі коагуляції — низькочастотної п’єзотромбоеластографії, що дозволяє проводити інтегративну оцінку його характеристик. На прикладі оцінки ефектів антіагрегантів (інгібітора ЦОГ-1 — ацетилсаліцилової кислоти, блокатора АДФ-рецепторів тромбоцитів — клопідогрелю) і антикоагулянтів (нефракціонованого гепарину — гепаринату натрію, НМГ — беміпарину) продемонстровані можливості оперативної і персоніфікованої оцінки їх фармакодинаміки. Отримано нові дані про специфічні і плейотропні ефекти протитромботичних лікарських засобів. Специфічною відповіддю гемостатичного потенціалу у відповідь на прийом антиагрегантів є зниження агрегаційної активності формених елементів крові, що проявляється підвищенням суспензійної стабільності крові та зниженням інтенсивності контактної коагуляції. Плейотропні ефекти антиагрегантних препаратів проявляються тенденцією до зміни гемостатичного потенціалу в бік структурної та хронометричної гіпокоагуляції, За результатами оцінки фармакодинаміки антикоагулянтів виявлено час їх максимальної дії на гемостатичний потенціал, а також тривалість антикоагулянтного ефекту. Специфічною відповіддю гемостатичного потенціалу після введення антикоагулянтів є розвиток структурної та хронометричної гіпокоагуляніі, що реалізується за рахунок зниження протеолітичного етапу фібриногенезу та активності процесів латеральної збірки фібрину.

Ключові слова: низькочастотна п’єзотромбоеластографія; гемостатичний потенціал; протитромботична терапія; персоніфікація.

 

УДК

Технология низкочастотной пьезотромбоеластографии в мониторинге противотромботической терапии

Тарабрин О.А., Тютрин И.И., Тарабрин П.О., Володичев Д.С.,

Сухонос Р. Е., Суслов А.С., Твердовський И.В., Кузьмич И.Н.

Представлена информация о новой технологии оценки гемостатического потенциа­ла цельной крови в процессе коагуляции — низкочастотной пьезотромбоэластографии, позволяющей проводить интегративную оценку его характеристик. На примере оценки эффектов антиагрегантов (ингибитора ЦОГ-1 — ацетилсалициловой кислоты, блокатора АДФ-рецепторов тромбоцитов — клопидогрела) и антикоагулянтов (нефракционированного гепарина — гепарината натрия, низкомолекулярного гепарина — бемипарина) продемонстрированы возможности оперативной и персонифицирован­ной оценки их фармакодинамики. Получены новые данные о специфических и плейотропных эффектах противотромботических лекарственных средств. Специфическим ответом гемостатического потенциала в ответ на прием антиагрегагггов является сни­жение агрегациоиной активности форменных элементов крови, проявляющееся повы­шением суспензионной стабильности крови и снижением интенсивности контактной коагуляции. Плейотропные эффекты антиагрегаитиых препаратов проявляются тен­денцией к изменению гемостатического потенциала в сторону структурной и хроно­метрической гипокоагуляции, По результатам оценки фармакодинамики антикоагу­лянтов выявлено время их максимального действия на гемостатический потенциал, а также длительность антикоагулянтного эффекта. Специфическим ответом гемостати­ческого потенциала после введения антикоагулянтов является развитие структурной и хронометрической гипокоагулянии, реализующейся за счет снижения протеолитиче­ского этапа фибрииогеиеза и активности процессов латеральной сборки фибрина.

Ключевые слова: низкочастотная пьезотромбоэластографил; гемостатический потен­циал; противотромботическая терапия; персонификация.

 

UDC:

Technology of low-frequency piezotromboelastography in antitrombotic treatment monitoring

  1. Tarabrin, I. Tyutrin, P. Tarabrin

Following article presents information about new technology for whole blood haemostatic potential evaluation in haemocoagulation process – low-frequency piezotromboelastography, that allows to perform integrative evaluation of its characteristics. According to data, which was received for antiplatelet (COX-1 inhibitor – acetylsalicylic acid, platelets ADP-receptors blocker – clopidogrel) and anticoagulant (unfractionated heparin – heparinate, LMWH – bemiparine) agents, affordances for perioperative and personalized evaluation of their pharmacodynamic were shown. New data about specific and pleiotropic effects of antitrombotic drugs was received. Specific response of haemostatic potential to intake of antiplatelet agents is decrease hemocytes aggregation activity, that representing as increase in blood suspense stability and decrease of contact coagulation intensity. Pleiotropic effect of antiplatelet treatment is represented as tendency of haemostatic potential shift to structural and chronometric hypocoagulation. As results of anticoagulant drugs pharmacodynamic evaluation, their maximal duration of action on haemostatic potential was revealed, i.q. the duration of anticoagulant effect. Specific response of haemostatic potential to intake of anticoagulant agents is a development of structural and chronometric hypocoagulation, which occur due to decrease of proteolytic stage of fibrinogenesis and inhibition processes of lateral assembly of fibrin activity.

Key words: low-frequency piezotromboelastography; haemostatic potential; antitrombotic therapy; personalization.

 

Яндекс.Метрика